~ubuntu-branches/debian/sid/ksysguard/sid

« back to all changes in this revision

Viewing changes to doc/uk/index.docbook

  • Committer: Package Import Robot
  • Author(s): Maximiliano Curia
  • Date: 2015-07-03 14:08:00 UTC
  • mfrom: (1.1.7) (7.1.2 wily-proposed)
  • Revision ID: package-import@ubuntu.com-20150703140800-zf2qohnikftxpxi1
Tags: 4:5.3.2-2
Add the missing Breaks/Replaces.

Show diffs side-by-side

added added

removed removed

Lines of Context:
 
1
<?xml version="1.0" ?>
 
2
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.5-Based Variant V1.1//EN"
 
3
 "dtd/kdedbx45.dtd" [
 
4
  <!ENTITY kappname "&ksysguard;">
 
5
  <!ENTITY package "kdebase">
 
6
  <!ENTITY % addindex "IGNORE">
 
7
  <!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE"
 
8
> <!-- change language only here -->
 
9
]>
 
10
 
 
11
<book id="ksysguard" lang="&language;">
 
12
<bookinfo>
 
13
<title
 
14
>Підручник з &ksysguard;</title>
 
15
 
 
16
<authorgroup>
 
17
<author
 
18
>&Chris.Schlaeger;&Chris.Schlaeger.mail; </author>
 
19
 
 
20
<othercredit role="developer"
 
21
>&John.Tapsell; &John.Tapsell.mail; </othercredit>
 
22
 
 
23
<othercredit role="developer"
 
24
>&Chris.Schlaeger;&Chris.Schlaeger.mail; </othercredit>
 
25
 
 
26
<othercredit role="developer"
 
27
>&Tobias.Koenig;&Tobias.Koenig.mail; </othercredit>
 
28
 
 
29
<othercredit role="translator"
 
30
><firstname
 
31
>Юрій</firstname
 
32
><surname
 
33
>Чорноіван</surname
 
34
><affiliation
 
35
><address
 
36
><email
 
37
>yurchor@ukr.net</email
 
38
></address
 
39
></affiliation
 
40
><contrib
 
41
>Переклад українською</contrib
 
42
></othercredit
 
43
 
44
</authorgroup>
 
45
 
 
46
<copyright>
 
47
<year
 
48
>2000</year>
 
49
<holder
 
50
>&Chris.Schlaeger;</holder>
 
51
</copyright>
 
52
 
 
53
<legalnotice
 
54
>&FDLNotice;</legalnotice>
 
55
 
 
56
<date
 
57
>24 жовтня 2010 року</date>
 
58
<releaseinfo
 
59
>&kde; 4.5</releaseinfo>
 
60
 
 
61
<abstract
 
62
><para
 
63
>&ksysguard; — програма для спостереження за завданнями і системою з можливостями віддаленого керування.</para
 
64
></abstract
 
65
 
66
 
 
67
<keywordset>
 
68
<keyword
 
69
>KDE</keyword>
 
70
<keyword
 
71
>KSysGuard</keyword>
 
72
<keyword
 
73
>спостереження за процесами</keyword>
 
74
<keyword
 
75
>спостереження за швидкодією</keyword>
 
76
<keyword
 
77
>спостереження за системою</keyword>
 
78
<keyword
 
79
>top</keyword>
 
80
<keyword
 
81
>ps</keyword>
 
82
</keywordset>
 
83
</bookinfo>
 
84
 
 
85
<chapter id="introduction">
 
86
<title
 
87
>Вступ</title>
 
88
 
 
89
<para
 
90
>&ksysguard; — це засіб для спостереження за завданнями і швидкодією у &kde;. </para>
 
91
<para
 
92
>Особливістю програми є клієнт-серверна архітектура, яка надає змогу спостерігати як за локальним комп’ютером, так і за віддаленими вузлами. Графічна оболонка використовує так звані датчики для отримання інформації, яку вона показує. Датчик може повертати як прості значення, так і комплексну інформацію у вигляді таблиць. Відомості кожного типу може бути показано у декілька способів. Елементи показу зібрано у робочі аркуші, які можна зберігати і завантажувати незалежно один від одного. Отже, &ksysguard; є не лише простим засобом для керування завданнями, але й дуже потужним інструментом для контролю з великими групами серверів.</para>
 
93
 
 
94
</chapter>
 
95
 
 
96
<chapter id="usingtheksysguard">
 
97
<title
 
98
>Користування &ksysguard;</title>
 
99
 
 
100
<sect1 id="getting-started">
 
101
<title
 
102
>Перші кроки</title>
 
103
 
 
104
<para
 
105
>&ksysguard; можна запустити за допомогою меню запуску програм, пункт <guimenuitem
 
106
>Монітор системи</guimenuitem
 
107
> у меню <menuchoice
 
108
> <guimenu
 
109
>Програми</guimenu
 
110
> <guisubmenu
 
111
>Система</guisubmenu
 
112
></menuchoice
 
113
>. Крім того, ви можете запустити цю програму за допомогою команди <command
 
114
>ksysguard</command
 
115
>, відданої з термінала.</para>
 
116
 
 
117
<para
 
118
>Головне вікно &ksysguard; складається з панелі меню, необов’язкових панелі інструментів і рядка стану і робочого простору. Для нетипових робочих аркушів також буде показано переглядач датчиків. </para>
 
119
<!--
 
120
<para
 
121
>Download, Save, Import tabs</para>
 
122
-->
 
123
<para
 
124
>Типово, у &ksysguard; буде показано два робочі аркуші: <guilabel
 
125
>Таблиця процесів</guilabel
 
126
> і <guilabel
 
127
>Завантаження системи</guilabel
 
128
>. У <guilabel
 
129
>Таблиці процесів</guilabel
 
130
> наведено список процесів, за її допомогою користувач може керувати ними. У цій таблиці можна обрати декілька процесів і здійснювати над ними дії з керування одночасно. На робочому аркуші <guilabel
 
131
>Завантаження системи</guilabel
 
132
> показано графіки використання можливостей системи: <guilabel
 
133
>Журнал ЦП</guilabel
 
134
>, <guilabel
 
135
>Журнал пам’яті і свопінгу</guilabel
 
136
> і <guilabel
 
137
>Журнал мережі</guilabel
 
138
>. </para>
 
139
 
 
140
<para
 
141
>Для того, щоб не дуже досвідчений користувач між здійснювати базові функції з керування системою, достатньо типових налаштувань програми. У досвідченого користувача або навіть системного адміністратора великої комп’ютерної лабораторії трохи інші потреби. Але &ksysguard; достатньо гнучкий аби задовольнити потреби широкого кола користувачів.</para>
 
142
</sect1>
 
143
 
 
144
<sect1 id="process-controller">
 
145
<title
 
146
>Таблиця процесів</title>
 
147
 
 
148
<para
 
149
>У таблиці процесів ви зможете побачити список процесів вашої системи. Список можна впорядковувати за будь-яким зі стовпчиків: для цього просто наведіть вказівник миші на заголовок стовпчика і клацніть лівою кнопкою. </para>
 
150
 
 
151
<para
 
152
>Щоб отримати додаткові відомості щодо даних, показаних відповідних стовпчиках, скористайтеся довідковою системою <guilabel
 
153
>Що це?</guilabel
 
154
>.</para>
 
155
 
 
156
<para
 
157
>За допомогою контекстного меню процесу у списку процесів ви зможете виконати над процесом додаткові дії, зокрема змінити його пріоритет, надіслати процесу сигнал, перемкнутися до вікна процесу, переглянути докладні відомості щодо використання процесом пам’яті та завершити роботу процесу.</para>
 
158
 
 
159
<para
 
160
>Нижче перелічено відомості, які показано у списку для кожного з процесів. Будь ласка, зауважте, що повний список властивостей можна побачити не на кожній операційній системі.</para>
 
161
 
 
162
<table>
 
163
<title
 
164
>Типові стовпчики у таблиці процесів</title>
 
165
<tgroup cols="2">
 
166
<tbody>
 
167
<row>
 
168
<entry
 
169
><guilabel
 
170
>Назва</guilabel
 
171
></entry>
 
172
<entry
 
173
>Назва виконуваного файла, яким було запущено процес</entry>
 
174
</row>
 
175
<row>
 
176
<entry
 
177
><guilabel
 
178
>Користувач</guilabel
 
179
></entry>
 
180
<entry
 
181
>Користувач — власник процесу</entry>
 
182
</row>
 
183
<row>
 
184
<entry
 
185
><guilabel
 
186
>Процесор %</guilabel
 
187
></entry>
 
188
<entry
 
189
>Поточне загальне використання ЦП процесом, розділене на кількість ядер процесор у комп’ютері</entry>
 
190
</row>
 
191
<row>
 
192
<entry
 
193
><guilabel
 
194
>Пам'ять</guilabel
 
195
></entry>
 
196
<entry
 
197
><para
 
198
>Це справжній обсяг фізичної пам’яті, використаної процесом на власні потреби, та наближене значення обсягу окремого використання пам’яті процесом.</para>
 
199
<para
 
200
>До цього числа не включено пам’ять зарезервовану на диску і розмір коду спільних бібліотек.</para>
 
201
<para
 
202
>Зазвичай, це найкорисніша інформація щодо споживання програмою пам’яті.</para
 
203
></entry>
 
204
</row>
 
205
<row>
 
206
<entry
 
207
><guilabel
 
208
>Спільна пам'ять</guilabel
 
209
></entry>
 
210
<entry
 
211
>Це приблизне значення об’єму справжньої фізичної пам’яті, який використовують спільні бібліотеки цього процесу. Ця пам’ять є спільною для всіх процесів, що використовують спільні бібліотеки.</entry>
 
212
</row>
 
213
</tbody>
 
214
</tgroup>
 
215
</table>
 
216
 
 
217
<table>
 
218
<title
 
219
>Додаткові стовпчики у таблиці процесів</title>
 
220
<tgroup cols="2">
 
221
<tbody>
 
222
<row>
 
223
<entry
 
224
><guilabel
 
225
>PID</guilabel
 
226
></entry>
 
227
<entry
 
228
>Унікальний ідентифікатор цього процесу.</entry>
 
229
</row>
 
230
<row>
 
231
<entry
 
232
><guilabel
 
233
>TTY</guilabel
 
234
></entry>
 
235
<entry
 
236
>Керуючий термінал, на якому виконується цей процес</entry>
 
237
</row>
 
238
<row>
 
239
<entry
 
240
><guilabel
 
241
>Пріоритетність</guilabel
 
242
></entry>
 
243
<entry
 
244
>Пріоритет, з яким запущено процес. Для звичайного інструменту розподілу часу процесора це значення лежить у межах від 19 (найнижчий пріоритет) до -19 (найвищий пріоритет).</entry>
 
245
</row>
 
246
<row>
 
247
<entry
 
248
><guilabel
 
249
>Процесорний час</guilabel
 
250
></entry>
 
251
<entry
 
252
>Загальний час у просторах користувача та системи, протягом якого тривало виконання цього процесу, показано у форматі хвилини:секунди.</entry>
 
253
</row>
 
254
<row>
 
255
<entry
 
256
><guilabel
 
257
>ВВ читання</guilabel
 
258
></entry>
 
259
<entry
 
260
>Кількість прочитаних байтів. <guilabel
 
261
>Одиниці показу</guilabel
 
262
> і <guilabel
 
263
>Показані дані</guilabel
 
264
> можна змінити за допомогою контекстного меню заголовка цього стовпчика.</entry>
 
265
</row>
 
266
<row>
 
267
<entry
 
268
><guilabel
 
269
>ВВ запису</guilabel
 
270
></entry>
 
271
<entry
 
272
>Кількість записаних байтів <guilabel
 
273
>Одиниці показу</guilabel
 
274
> і <guilabel
 
275
>Показані дані</guilabel
 
276
> можна змінити за допомогою контекстного меню заголовка цього стовпчика.</entry>
 
277
</row>
 
278
<row>
 
279
<entry
 
280
><guilabel
 
281
>Віртуальний розмір</guilabel
 
282
></entry>
 
283
<entry
 
284
>Це об’єм віртуальної пам’яті, яку використовує процес,  разом з спільними бібліотеками, графічною пам’яттю, файлами на диску тощо. Це число майже ні про що не говорить. Для вибору <guilabel
 
285
>Одиниць показу</guilabel
 
286
> скористайтеся контекстним меню.</entry>
 
287
</row>
 
288
<row>
 
289
<entry
 
290
><guilabel
 
291
>Команда</guilabel
 
292
></entry>
 
293
<entry
 
294
>Команда, якою було запущено процес</entry>
 
295
</row>
 
296
</tbody>
 
297
</tgroup>
 
298
</table>
 
299
 
 
300
<para
 
301
>Над таблицею розташовано три кнопки, опис яких наведено нижче у порядку зліва праворуч.</para>
 
302
 
 
303
<sect2 id="thekillbutton">
 
304
<title
 
305
>Завершити процеси</title>
 
306
 
 
307
<para
 
308
>Якщо ви обрали один або декілька процесів, ви можете натиснути кнопку <guibutton
 
309
>Завершити процеси</guibutton
 
310
>, щоб завершити роботу цих процесів. Цим процесам буде надіслано сигнал <errorcode
 
311
>SIGKILL</errorcode
 
312
>, який спричинить їх негайне завершення. Якщо у програмах, що відповідають обраним процесам, не було збережено дані, з якими ці програми працювали, ці дані буде втрачено. Отже, цю кнопку слід використовувати з осторогою.</para>
 
313
</sect2>
 
314
 
 
315
<sect2 id="the-filter-bar">
 
316
<title
 
317
>Поле фільтрування</title>
 
318
 
 
319
<para
 
320
>Ви можете виконати фільтрування списку процесів за допомогою цього поля. Відповідність буде встановлюватися за значеннями <guilabel
 
321
>Назва</guilabel
 
322
>, <guilabel
 
323
>Команда</guilabel
 
324
> і <guilabel
 
325
>Заголовок вікна</guilabel
 
326
> процесу. Крім того, використовуватимуться значення полів <guilabel
 
327
>Користувач</guilabel
 
328
> та <guilabel
 
329
>Ідентифікатор процесу</guilabel
 
330
>.</para>
 
331
 
 
332
</sect2>
 
333
 
 
334
<sect2 id="the-process-filter">
 
335
<title
 
336
>Фільтр процесів</title>
 
337
 
 
338
<para
 
339
>Щоб зменшити кількість процесів, показаних у таблиці, можна скористатися фільтром процесів. Ви можете відфільтрувати процеси, які не є цікавими для вас. У цій версії ви можете переглянути або <guilabel
 
340
>Всі процеси</guilabel
 
341
>, або лише <guilabel
 
342
>Системні процеси</guilabel
 
343
>, або лише <guilabel
 
344
>Процеси користувача</guilabel
 
345
>, або лише <guilabel
 
346
>Ваші процеси</guilabel
 
347
>, або <guilabel
 
348
>Лише програми</guilabel
 
349
>.</para>
 
350
 
 
351
<para
 
352
>Деревоподібний перегляд було розроблено таким чином, щоб можна було бачити взаємовідносини між запущеними процесами. Процес, який було запущено іншим процесом називається дочірнім щодо початкового процесу. Ієрархічне дерево — це елегантний спосіб показати такі родинні зв’язки. Процес <emphasis
 
353
>init</emphasis
 
354
> є предком всіх інших процесів.</para>
 
355
 
 
356
<para
 
357
>Якщо вам не цікаві дочірні процеси якогось з процесів, ви можете натиснути на маленький елемент керування ліворуч від запису батьківського процесу, щоб згорнути піддерево небажаного процесу. Повторне натискання цього елемента знову розгорне це піддерево.</para>
 
358
 
 
359
<note
 
360
><para
 
361
>Відкрити вікно <guilabel
 
362
>Таблиці процесів</guilabel
 
363
> можна за допомогою кнопки <guibutton
 
364
>Показати системні процеси</guibutton
 
365
> &krunner; або загального клавіатурного скорочення <keycombo action="simul"
 
366
> &Ctrl;&Esc;</keycombo
 
367
>. Таблицю процесів буде показано у вікні з заголовком <guilabel
 
368
>Системні процеси</guilabel
 
369
>. </para
 
370
></note>
 
371
</sect2>
 
372
 
 
373
</sect1>
 
374
 
 
375
<sect1 id="the-workspace">
 
376
<title
 
377
>Робочий простір</title>
 
378
 
 
379
<para
 
380
>Робочій простір поділено між робочими аркушами. Щоб створити новий аркуш, скористайтеся пунктом <guimenuitem
 
381
>Створити вкладку...</guimenuitem
 
382
> з меню <guimenu
 
383
>Файл</guimenu
 
384
>. У діалозі, що відкриється, ви можете встановити назву, розмірність і проміжок між оновленнями робочого аркуша. Щоб вилучити аркуш, скористайтеся пунктом <guimenuitem
 
385
>Закрити вкладку</guimenuitem
 
386
> у меню <guimenu
 
387
>Файл</guimenu
 
388
>. Всі зміни буде збережено у файлі аркуша. Якщо робочий аркуш ще не було збережено, програма запитає вас про назву файла. Робочі аркуші складаються з комірок, впорядкованих у вигляді таблиці.</para>
 
389
 
 
390
<para
 
391
>У кожній з комірок показано дані з одного або декількох датчиків. Ви можете визначити, який датчик виводитиме дані до комірки, простим перетягуванням позначки датчика з області переглядача датчиків до відповідної комірки. Якщо для вказаного датчика можливими є декілька типів показу даних, обрати потрібний можна буде з контекстного меню, що з’явиться після перетягування. У областях показу певних типів даних можна відображати інформацію з декількох датчиків. Додати датчик до області показу можна, знову ж таки, перетягуванням його позначки у область показу з переглядача датчиків.</para>
 
392
 
 
393
<para
 
394
>Налаштувати робочі аркуші можна за допомогою пункту <guimenuitem
 
395
>Властивості вкладки</guimenuitem
 
396
> з меню <guimenu
 
397
>Перегляд</guimenu
 
398
>. У діалоговому вікні, що відкриється ви можете встановити розмірність та інтервал між оновленнями.</para>
 
399
<!-- TimerSettings.cc not build in 4.4
 
400
This update interval is
 
401
used by all displays of the worksheet, which has the <guilabel
 
402
>use update
 
403
interval of worksheet</guilabel
 
404
> set in its timer configuration dialog.</para>
 
405
-->
 
406
<!--not in 4.4
 
407
<para
 
408
>The entry <guimenuitem
 
409
>Configure Style</guimenuitem
 
410
> of the
 
411
<guimenu
 
412
>Settings</guimenu
 
413
> menu gives you the possibility to configure the
 
414
global style attributes and apply them to the current active worksheet.</para>
 
415
-->
 
416
<para
 
417
>Налаштувати області показу можна за допомогою контекстного меню, що викликається наведенням вказівника миші на область показу з наступним клацанням правою кнопкою миші. У контекстному меню ви можете обрати один з пунктів: змінити властивості цієї області показу або вилучити її з робочого аркуша.</para>
 
418
 
 
419
<sect2 id="the-sensor-browser">
 
420
<title
 
421
>Навігатор датчиків</title>
 
422
<para
 
423
>У переглядачі датчиків приховано додаткові функції &ksysguard;. Щоб скористатися ними, вам слід спочатку створити новий робочий аркуш за допомогою меню <guimenu
 
424
>Файл</guimenu
 
425
>. Переглядач датчиків буде показано, якщо обрано нетиповий робочий аркуш.</para>
 
426
<para
 
427
>У переглядачі датчиків показано зареєстровані вузли і їх датчики у вигляді деревоподібного списку. Відкривати і закривати гілки дерева можна за допомогою елементів керування у вигляді хрестиків. Кожен з датчиків веде спостереження певного системного параметра.</para>
 
428
<tip
 
429
><para
 
430
>Після налаштування вашого нетипового робочого аркуша пересуньте роздільник до правого краю вікна, щоб приховати панель перегляду датчиків.</para
 
431
 
432
<para
 
433
>Якщо на вашому нетиповому робочому аркуші не видно панелі перегляду датчиків, ймовірно, її приховано. Щоб програма показала цю панель, перетягніть правий край вікна ліворуч.</para
 
434
></tip>
 
435
</sect2>
 
436
 
 
437
<sect2 id="line-graph">
 
438
<title
 
439
>Лінійний графік</title>
 
440
 
 
441
<para
 
442
>Інструмент «Лінійний графік» будує графік даних з одного або декількох датчиків. Якщо показано дані з декількох датчиків, їх буде розташовано у вигляді стосу, кожен шар якого матиме свій колір і відповідатиме даним певного датчика. Якщо область показу досить велика, буде показано координатну сітку, яка допоможе вам встановити приблизне значення на графіках. Типово, буде задіяно режим автоматичного вибору масштабу графіків, отже, мінімальне і максимальне значення у області показу встановлюватимуться автоматично. Якщо вам потрібно зафіксувати мінімальне і максимальне значення на графіку, ви можете вимкнути режим автоматичного вибору масштабу і встановити відповідні значення у діалоговому вікні властивостей.</para>
 
443
</sect2>
 
444
 
 
445
<sect2 id="digital-display">
 
446
<title
 
447
>Цифрове відображення</title>
 
448
 
 
449
<para
 
450
>Мультиметр показує дані з датчика у тому вигляді, у якому ви бачили б їх на цифровому вимірювальному пристрої. У діалозі властивостей ви можете обрати верхню і нижню межі значень. Якщо величина вийде за межі цих значень, область показу буде зафарбовано кольором попередження.</para>
 
451
</sect2>
 
452
 
 
453
<sect2 id="bargraph">
 
454
<title
 
455
>Стовпчикова діаграма</title>
 
456
 
 
457
<para
 
458
>У режимі стовпчикової діаграми дані з датчиків показано у вигляді стовпчиків змінної висоти. У діалоговому вікні властивостей ви можете вказати мінімальне і максимальне значення діапазону, а також верхню і нижню межі. Якщо ці межі буде перевищено, область показу буде пофарбовано у колір попередження.</para>
 
459
</sect2>
 
460
 
 
461
<sect2 id="sensorlogger">
 
462
<title
 
463
>Записувати у файл журналу</title>
 
464
 
 
465
<para
 
466
>Реєстратор не показує всі дані датчиків, а лише записує їх до файла з додатковою інформацією про дату і час. У діалоговому вікні властивостей ви можете вказати для кожного датчика верхню і нижню межі, якщо ці межі буде перевищено, запис у таблиці датчиків буде пофарбовано у колір попередження.</para>
 
467
</sect2>
 
468
 
 
469
<sect2 id="partition-table">
 
470
<title
 
471
>Таблиця розділів</title>
 
472
 
 
473
<para
 
474
>У <guilabel
 
475
>Використанні розділів диска</guilabel
 
476
> передбачено спеціальний датчик для показу відомостей щодо всіх змонтованих розділів.</para>
 
477
</sect2>
 
478
 
 
479
<sect2 id="connectingtootherhosts">
 
480
<title
 
481
>З’єднання з іншими вузлами</title>
 
482
 
 
483
<para
 
484
>Щоб з’єднатися з новим вузлом, скористайтеся пунктом <guimenuitem
 
485
>Слідкувати за віддаленим комп’ютером...</guimenuitem
 
486
> з меню <guimenu
 
487
>Файл</guimenu
 
488
>. У діалоговому вікні, що відкриється ви зможете ввести назву вузла, з яким ви бажаєте з’єднатися. Під полем назви ви зможете обрати спосіб з’єднання. Типовим є з’єднання за допомогою безпечної оболонки <application
 
489
>ssh</application
 
490
>. Крім того, можна використовувати <application
 
491
>rsh</application
 
492
> (віддалену оболонку), режим фонової служби або нетипову команду. Щоб встановити з’єднання, натисніть кнопку <guibutton
 
493
>Гаразд</guibutton
 
494
>. За деякий час у переглядачі датчиків з’явиться новий вузол і ви зможете переглянути його список датчиків.</para>
 
495
 
 
496
<!--para
 
497
>To disconnect from a host, select the host in the sensor browser and
 
498
choose <guimenuitem
 
499
>???</guimenuitem
 
500
> from the
 
501
context menu. If you still have sensors in use, the display
 
502
frames will be grayed and the displays won't update any longer.</para-->
 
503
 
 
504
<para
 
505
>Для встановлення з’єднання на віддаленому вузлі слід встановити програму з назвою <application
 
506
>ksysguardd</application
 
507
>, а потім запустити її у одному з двох режимів.</para>
 
508
 
 
509
<variablelist>
 
510
<varlistentry>
 
511
<term
 
512
>режим фонової служби</term>
 
513
<listitem>
 
514
<para
 
515
><application
 
516
>ksysguardd</application
 
517
> можна запустити під час завантаження системи у режимі <guilabel
 
518
>фонової служби</guilabel
 
519
> додаванням параметра команди <parameter
 
520
>-d</parameter
 
521
>. У такому випадку вам слід вибрати режим фонової служби і у діалоговому вікні встановлення з’єднання програми <application
 
522
>ksysguard</application
 
523
>. Недоліками такого типу з’єднання є неможливість вбити або змінити пріоритет відповідного процесу за допомогою <guilabel
 
524
>Таблиці процесів</guilabel
 
525
>, а обмін даними за допомогою мережі не буде зашифровано. Отже, ми не рекомендуємо використовувати режим фонової служби.</para>
 
526
</listitem>
 
527
</varlistentry>
 
528
<varlistentry>
 
529
<term
 
530
>режим оболонки</term>
 
531
<listitem>
 
532
<para
 
533
>У цьому режимі <application
 
534
>ksysguardd</application
 
535
> запускається під час з’єднання командою <application
 
536
>ksysguard</application
 
537
>. Щоб зробити такий запуск можливим, вам слід розташувати виконуваний файл відповідної програми у теці, яка входить до системної змінної <envar
 
538
>PATH</envar
 
539
>. На жаль ssh не виконує обробки вашого файла <filename
 
540
>.profile</filename
 
541
>, отже звичайний спосіб встановлення змінної <envar
 
542
>PATH</envar
 
543
> не спрацює. Замість цього файла, використовується типове значення <envar
 
544
>PATH</envar
 
545
> на зразок <parameter
 
546
>/bin:/usr/bin</parameter
 
547
>. Оскільки, швидше за все, &kde; не було встановлено у одній з цих тек, вам слід створити або оновити файл у вашій домашній теці. Файл повинен називатися <filename
 
548
>environment</filename
 
549
> і знаходитися у прихованій теці з назвою <filename
 
550
>.ssh</filename
 
551
>. Щоб дізнатися більше, прочитайте сторінку довідника (man) для <application
 
552
>ssh</application
 
553
>. У згаданому файлі повинен міститися рядок, схожий на цей:</para>
 
554
 
 
555
<screen
 
556
><userinput
 
557
>PATH=/bin:/usr/bin:/opt/kde/bin</userinput
 
558
>
 
559
</screen>
 
560
 
 
561
<para
 
562
>тут припускається, що <application
 
563
>ksysguardd</application
 
564
> знаходиться за адресою <filename
 
565
>/opt/kde/bin/ksysguardd</filename
 
566
>.</para>
 
567
 
 
568
<tip
 
569
><para
 
570
>Якщо ви використовуєте <application
 
571
>ssh</application
 
572
>, не забудьте встановити на віддаленому комп’ютері ваш файл <filename
 
573
>identity.pub</filename
 
574
> і зареєструвати на вашому комп’ютері ключ вузла віддаленого комп’ютера. Якщо ви не встановите належним чином <filename
 
575
>identity.pub</filename
 
576
>, ksysguard питатиме вас про пароль кожного разу, коли ви його запускатимете. Найпростіше переконатися, що все працює за допомогою команди <command
 
577
>ssh <option
 
578
>віддалений_вузол ksysguardd</option
 
579
></command
 
580
>, відданої у терміналі. Якщо у відповідь на команду буде виведено привітання <application
 
581
>ksysguardd</application
 
582
>, все працює нормально, отже, ви можете віддати команду <userinput
 
583
>quit</userinput
 
584
>, щоб завершити роботу <application
 
585
>ksysguardd</application
 
586
>.</para
 
587
></tip>
 
588
</listitem>
 
589
</varlistentry>
 
590
</variablelist>
 
591
 
 
592
<note
 
593
><para
 
594
>Досвідченим користувачам: <application
 
595
>ksysguardd</application
 
596
> є дуже маленькою програмою, яку скомпоновано лише з бібліотекою libc. Отже, її можна використовувати на комп’ютерах, на яких не встановлено ніякого &kde;, таких як сервери. У більшості з основних дистрибутивів пакунок <application
 
597
>ksysguardd</application
 
598
> виокремлено для більшої зручності. Якщо ви оберете нетиповий параметр команди у засобі з’єднання з вузлом, для запуску <application
 
599
>ksysguardd</application
 
600
> вам слід буде вказати цю команду повністю.</para
 
601
></note>
 
602
 
 
603
</sect2>
 
604
 
 
605
<!-- This was removed with revision 517573, but how to disconnect then?
 
606
<sect2 id="disconnecting-hosts">
 
607
<title
 
608
>Disconnecting hosts</title>
 
609
 
 
610
<para
 
611
>To disconnect from a host, select the host in the sensor browser and
 
612
choose <guimenuitem
 
613
>Disconnect Host</guimenuitem
 
614
> from the
 
615
<guimenu
 
616
>File</guimenu
 
617
> menu. If you still have sensors in use, the display
 
618
frames will be grayed and the displays won't update any longer.</para>
 
619
</sect2>
 
620
-->
 
621
</sect1>
 
622
 
 
623
</chapter>
 
624
 
 
625
<chapter id="multiple-platforms">
 
626
<title
 
627
>Як налаштувати <application
 
628
>ksysguardd</application
 
629
></title>
 
630
 
 
631
<para
 
632
>Графічна оболонка доступна на будь-якій з систем, де можна запустити &kde;. Серверна частина на даний момент доступна для таких різновидів &UNIX;:</para>
 
633
 
 
634
<variablelist>
 
635
<varlistentry>
 
636
<term
 
637
>&Linux; 2.x</term>
 
638
<listitem
 
639
><para
 
640
>Щоб програма <application
 
641
>ksysguardd</application
 
642
> могла працювати, ядро &Linux; має бути зібрано з підтримкою файлової системи <filename
 
643
>/proc</filename
 
644
>. Це типовий параметр, тому більшість дистрибутивів &Linux; мають ядра, де цей параметр вже увімкнено.</para
 
645
> </listitem>
 
646
</varlistentry>
 
647
<varlistentry>
 
648
<term
 
649
>FreeBSD</term>
 
650
<listitem
 
651
><para
 
652
>Для запуску програми <application
 
653
>ksysguardd</application
 
654
> потрібно, щоб її власник належав до групи <systemitem class="groupname"
 
655
>kmem</systemitem
 
656
>, а для програми було встановлено біт setgid.</para
 
657
></listitem
 
658
 
659
</varlistentry>
 
660
<varlistentry>
 
661
<term
 
662
>&Solaris;</term>
 
663
<listitem
 
664
><para
 
665
>Ще не написано</para
 
666
></listitem>
 
667
</varlistentry>
 
668
</variablelist>
 
669
 
 
670
<para
 
671
>Ведеться робота над підтримкою інших платформ. Ваша допомога була б неоціненою.</para>
 
672
</chapter>
 
673
 
 
674
<chapter id="credits-and-license">
 
675
<title
 
676
>Подяки і ліцензування</title>
 
677
 
 
678
<para
 
679
>Розробкою і підтримкою поточної версії &ksysguard; займається &John.Tapsell; &John.Tapsell.mail;. &ksysguard; — це переписаний <application
 
680
>KTop</application
 
681
>, засіб для керування завданнями у &kde; 1.x. Над <application
 
682
>KTop</application
 
683
> працювали такі люди:</para>
 
684
 
 
685
<itemizedlist>
 
686
<listitem
 
687
><para
 
688
>A. Sanda <email
 
689
>alex@darkstar.ping.at</email
 
690
></para
 
691
></listitem>
 
692
<listitem
 
693
><para
 
694
>Ralf Mueller <email
 
695
>ralf@bj-ig.de</email
 
696
></para
 
697
></listitem>
 
698
<listitem
 
699
><para
 
700
>&Bernd.Johannes.Wuebben; <email
 
701
>wuebben@math.cornell.edu</email
 
702
></para
 
703
></listitem>
 
704
<listitem
 
705
><para
 
706
>Nicolas Leclercq <email
 
707
>nicknet@planete.net</email
 
708
></para
 
709
></listitem>
 
710
</itemizedlist>
 
711
 
 
712
<para
 
713
>Портування на програмні платформи, відмінні від &Linux;, було здійснено такими людьми:</para>
 
714
 
 
715
<itemizedlist>
 
716
<listitem
 
717
><para
 
718
>FreeBSD: Hans Petter Bieker <email
 
719
>zerium@traad.lavvu.no</email
 
720
></para
 
721
></listitem>
 
722
</itemizedlist>
 
723
 
 
724
<para
 
725
>Переклад українською: Юрій Чорноіван <email
 
726
>yurchor@ukr.net</email
 
727
></para
 
728
 
729
&underFDL; &underGPL; </chapter>
 
730
 
 
731
</book>
 
732
<!--
 
733
Local Variables:
 
734
mode: sgml
 
735
sgml-omittag: nil
 
736
sgml-shorttag: t
 
737
End:
 
738
-->
 
739